Республіка Екваторіальна Гвінея — держава, розташована в Центральній Африці з населенням близько 1,4 мільйона людей. До 1968 року країна була колонією Іспанії, після чого здобула незалежність. У 1980-х роках у результаті геологорозвідки у надрах було виявлено значні запаси нафти та газу, після чого економіка країни почала бурхливо розвиватися.

До 2017 року Екваторіальна Гвінея вибула зі списку найменш розвинених країн, де знаходиться більшість країн Африки. Однак доходи від продажу енергоресурсів розподіляються нерівномірно, і більшість населення страждає від злиднів. Однак його становище краще, ніж у сусідніх державах, тому до Екваторіальної Гвінеї приїжджає багато іноземців із прилеглих країн.

Структура економіки Екваторіальної Гвінеї

ВВП країни складається з трьох основних напрямів:

• промисловість — 93,3%;

• сфера обслуговування — 4,2%;

• сільське господарство — 2,4%.

У цьому промисловість представлена різними напрямами. Зокрема видобуванням нафти, газу, а також переробка енергоресурсів. Екваторіальна Гвінея — виробник та експортер зрідженого газу. Основний споживач цього ресурсу — США.

1996 року в країні було виявлено значні запаси нафти. Це призвело до стрімкого розвитку видобувної та нафтопереробної галузі. Компанії із багатьох країн почали постачати обладнання для зазначених галузей промисловості. Ця тенденція зберігається досі. У видобувній сфері працюють як місцеві жителі, і громадяни прилеглих країн. Обслуговуванням обладнання переважно займаються представники компаній-виробників. Вони отримують високу заробітну плату.

Станом на 2019 рік середня заробітна плата в країні становила 255 доларів США, що є найвищим показником серед інших африканських країн. З цієї причини іноземці із сусідніх держав приїжджають на роботу до Екваторіальної Гвінеї або для постійного проживання на території цієї країни.

Окрім нафти та газу в Екваторіальній Гвінеї виявлено запаси наступних природних копалин: титан, залізняк, розсипне золото, уран, марганець. Ці галузі негаразд розвинені, проте зберігається тенденція до зростання. Тут працює багато іноземців. В основному, на нижчих посадах, як робітники. При цьому вони отримують високу заробітну плату.

Також значну частину економіки Екваторіальної Гвінеї становить сільське господарство та рибальство. Частина сільськогосподарських культур споживається країни, інша частина поставляється експорту. Зокрема експортується какао, кава, банани, кокоси. Крім цього, вирощуються рис, кассава, ямс. У сільському господарстві працюють переважно місцеві жителі. Заробітні плати у зазначеній галузі невисокі, проте спостерігається постійне зростання сільськогосподарської галузі за рахунок інвестицій у нього з нафтових доходів.

Робоча віза до Екваторіальної Гвінеї

Громадяни інших держав мають право працювати на території Екваторіальної Гвінеї лише за наявності робочої візи. Без цього документа працювати не дозволяється. У разі виявлення порушення іноземцю загрожує штраф та депортація з країни!

Перед тим, як отримати візу, необхідно знайти роботодавця, який надасть запрошення на роботу. Зробити це можна самостійно чи через посередника. Самостійно знайти роботу можна на спеціалізованих сайтах, групах соціальних мережах, форумах. Найпростіше звернутися за допомогою до посередника, який допоможе не тільки знайти роботу, а й допоможе оформити всі необхідні документи, а також надасть юридичну підтримку.

У деяких випадках список документів може відрізнятися, однак у більшості випадків для отримання робочої візи необхідно подати в посольстві або консульстві такі документи:

• закордонний паспорт (з мінімальним строком 6 місяців з моменту перетину кордону, якщо є старий паспорт, він також потрібен);

• запрошення від роботодавця;

• коротка інформація про посаду, на якій передбачається працювати та рівень заробітної плати;

• довідка про вакцинацію проти жовтої лихоманки;

• медична страховка;

• 2 типові фотографії для паспорта розміром 3,5×4,5 см;

• квитанція про сплату консульського збору;

• підтвердження фінансової спроможності (витяг з банку про наявність коштів, необхідних для проживання спочатку).

Робоча віза видається максимум на 6 місяців з наступним продовженням на 3 місяці. Вартість робочої візи становить близько 200 євро (залежить від країни, де вона оформляється, при цьому спостерігається тенденція до постійного подорожчання візи). Щоб краще ознайомитися з країною та знати правила перетину кордону та інші нюанси рекомендується придбати чек-лист, у якому наведено актуальну інформацію.