Зімбабве – це країна із відсталою корумпованою економічною і політичною системою, що призводить до низького рівня соціальних служб і державної медицини. Лікарні страждають від браку кваліфікованих працівників, життєво необхідних ліків та якісного обладнання – медичного, прального та кухонного, а загальна культура населення сприяє поширенню вірусних захворювань. Аби дістатися до деяких віддалених селищ медпрацівники вимушені сотні кілометрів проїжджати на велосипедах. Тож медицина у Зімбабве не є повністю безпечною ні для місцевого населення, ні для туристів чи приїжджих працівників. 

У Зімбабве епідемія ВІЧ, туберкульозу та малярії. Кількість смертей від СНІДу сягнула 24 тис. у 2017 році. Загалом у країні, де населення близько 15 млн, 2 млн людей отримують супровід щодо ВІЛ/СНІД.  Згідно зі статистикою 2010-х, 20% дітей віком від 5 років помирали від ВІЛ/СНІД. Ця хвороба є одною з основних причин високого рівня сирітства у Зімбабве. 

Щодо малярії, то її основними переносниками є москіти – аби захиститися від них, у Зімбабве обробляють приміщення хімікатами та використовують довгі протимоскітні сітки як ззовні, так і всередині будівель. 

Велику роль у нормалізації життя країни відіграють міжнародні організації такі, як ЮНІСЕФ. Завдяки ЮНІСЕФ у Зімбабве працюють центри, де реабілітують дітей, постраждалих через тривале недоїдання, а сільські лікарні і поліклініки стають більш безпечними. 

Народження дітей

Напередодні епідемії Covid-19 країна переживає найгіршу кризу за останні десятиліття. Лікарі бастували, вимагаючи платити їм більше, ніж $100 в місяць, акушерки і медсестри звільнилися. Тому вагітні жінки вимушені були звертатися до традиційних знахарок, які допомагали їм народжувати, керуючись силою «святого духа» - без рукавичок, санітарної обробки рук і приміщення і без належної гігієни для дитини і матері після народження. Домашні пологи є традиційними для Зімбабве і зараз 651 із кожних 100 тис. вагітних помирають через ускладнення під час або після пологів. Через низьку зарплату, лікарі відкрито вимагають від породіль хабарі – і допомагають в першу чергу тим, хто дає їх в американських доларах. Для розвинутих країн суми можуть видаватися незначними – відомий випадок, коли лікар взяв $3, але для місцевих це суттєві суми.

Приватні клініки

У великих містах є приватні клініки із якісним обладнанням і обслуговуванням. Вони надають послуги УЗД, рентгену, стоматології та догляду вдома, мають власні «швидкі» і можуть як приїхати за на виклик, так і забрати пацієнта у стаціонар, а також набирають та навчають молодший медичний персонал для себе. Приватні клініки складаються близько 30% усіх лікувальних закладів Зімбабве. Нижче наведенні ціни за різноманітні послуги без вказання конкретної приватної клініки. 

• Консультація лікаря – $20 
• Лабораторні тести – $25
• Палати інтенсивної терапії - $1300
• Палати загальної терапії - $450

Медичне страхування

У Зімбабве існує як державне, так і приватне медичне страхування. Державне медичне страхування – це податок, який знімається з працівника. Загалом у країні існує понад 30 спілок з питань медичної допомоги, 10 із яких опікуються виключно певну галузь чи певну категорію робітників. 

У Зімбабве держава не може забезпечити належне медичне обслуговування, а між клініками та місцевими компаніями, які надають послугу приватного медичного страхування, часто виникають непорозуміння – і людина все рівно вимушена платити власні кошти. 

Слід звернути увагу, що у випадку складної травми чи хвороби людині знадобиться медична евакуація із Зімбабве. Тому при оформленні міжнародного медичного страхового полісу варто звернути увагу, що він покриває цю послугу.