Країна сонця, що сходить, посідає провідні позиції в рейтингах найбажаніших місць проживання. Такій популярності сприяє поп–культура Японії: аніме, манга, музика, ігри. Вони приваблюють молодих мрійників, які прагнуть опинитися в епіцентрі подій та креативно реалізувати себе, або ж засвоїти мальовничу сільську місцевість та жити там без поспіху та в своє задоволення. Також Японія популярна серед бізнесменів. Цьому сприяє високий рівень технологічного та економічного розвитку. Втім переїхати жити в Японію нелегко. Всупереч глобалізації, країна залишається доволі закритою. І зовсім не підтримує імміграцію. 

Як переїхати жити в Японію?

Перше і найголовніше, що треба знати іммігранту: Японія – країна бюрократів. Збір великої кількості паперів, довідок та сертифікатів буде невід'ємною частиною кожного етапу переїзду. Першим етапом є оформлення візи. 

Віза в Японію може бути туристична (вона дає дозвіл перебувати на території країни до 90 днів) та довгострокова (що зазвичай видається строком на 1 рік із можливістю подовження терміну дії). Довгострокова віза являє собою вид на проживання та поділяється на два типи: по виду зайнятості та по статусу. Перший тип обмежує сферу діяльності іноземця тою цариною, що вказана в офіційних паперах. Другий має такі ж права, як громадянство Японії, але отримати цей документ дуже складно.

Отримати вид на проживання (ВНП) в Японії можна отримати такими шляхами:

• Студентська віза. 

Вона вимагає запрошення від університету, коледжу або мовної школи. Видається такий документ на строк від 3-х місяців із можливістю подовжувати термін дії необмежену кількість разів. Допоки іноземець отримує освіту в країні. 

• Працевлаштування. 

Дозвіл на роботу та відповідну візу можуть отримати дипломовані спеціалісти із підтвердженою комунікацією. Різні групи професій отримують різні візи в залежності від сфери діяльності. При цьому укладання контракту з працедавцем не є обов'язковим для отримання документу: шукати роботу можна по приїзду до країни.. 

У залученні низькокваліфікованих кадрів Японія не зацікавлена. 

• ВНП для висококласних спеціалістів.

Фактично це є різновидом трудової візи, про яку йшла мова вище. Її відмінність полягає у тому, що відбір проходить за системою балів. Для того, щоб заявку розглянули, потрібно набрати не менше 70 пунктів. В рамках відбору увагу звертають на знання мови, освіту та досвід роботи, наявність вченого ступеню, рівень доходу та навіть сімейний статус. Така віза дає іммігранту статус   HSFP (Highly skilled foreign professional). Вона видається на строк від 5 років та дозволяє працювати в будь-яких сферах діяльності, а також – отримати посвідку на постійне проживання по закінченню дії візи. 

• Інвестиції та підприємництво. 

Ще один різновид трудової візи. Тим, хто приїздить до Японії на підставі такого документу, необхідно виконати наступні умови: зробити внесок в державну економіку від 50 000$ США, створити реально діючу компанію, працевлаштувати не менше 2-х японських співробітників, приймати активну участь у справах компанії та проживати на території країни. Претендувати на отримання посвідки на постійне проживання іноземець з таким типом візи зможе не раніше, ніж через 10 років.

• Укладання шлюбу та возз'єднання родини. 

Ця група також має умовний поділ: можна приїхати до партнера, який є резидентом або громадянином Японії; а можна – до партнера-іноземця, який офіційно працевлаштований на території країни та має трудову візу або статус HSFP. Родичі громадянина або резидента мають право отримати ВНП по приїзду без обмеження по сфері трудової діяльності та форми працевлаштування, якщо шлюб було укладено не менш як 3 роки тому. Родичі іноземця з трудовою візою можуть перебувати поруч без права працевлаштування в Японії. Родичі висококласних спеціалістів (HSFP) не мають обмежень по сфері діяльності. 

Як отримати посвідку на постійне проживання?

Для отримання омріяної картки з написом Permanent Resident (постійний  резидент) на загальних підставах, іноземцю треба прожити в Японії 10 років та відповідати ряду вимог: 

• Порядність. Особиста справа іноземця буде включати в себе всі отримані за строк перебування в країні штрафи та попередження, історію виплати податків та рекомендації з місця роботи/навчання;

• Наявність прибутку. Враховується лише офіційний дохід за вирахуванням усіх державних податків та дотацій. Якщо рівень прибутку іноземця є меншим за 3 000 000 йен (25 000$ США) на рік, особа автоматично вважається економічно залежною та не може претендувати на отримання статуса резидента;

• Лояльність. Впродовж строку проживання в Японії іноземець повинен надати владі докази своєї благонадійності та відповідності інтересам національної безпеки. Зазвичай увагу звертають на своєчасну сплату податків, відсутність боргів або правопорушень, а також – відсутність небезпечних хвороб та психічних відхилень.