Icon

Робота та працевлаштування в Японії: плюси та мінуси, вимоги, робоча віза

Робота
Популярне
Страхування
Японія
Робота та працевлаштування в Японії: плюси та мінуси, вимоги, робоча віза

Японія — держава, в якій номінально відсутня класова сегрегація. Вся країна живе і працює у приблизно однакових умовах з більш менш однаковим рівнем зарплат. Зазвичай офісний робітник з вищою освітою отримує не набагато більше, аніж працівник заводу або кав'ярні. Єдиним привілеєм “білих комірців” є п'ятиденний робочий тиждень. 

Це пов'язано із тим, що навчання вимагає солідних фінансових вкладень та академічної успішності. Тому випускники шкіл надають перевагу освіті в професійних коледжах. Зрівнюючи оклади своїх громадян та резидентів, японці створюють чесну на їх погляд модель світу, де панує середній клас. 

В Країні сонця, що сходить, зарплати високі, а рівень соціального забезпечення доволі широкий. Особливо в порівнянні з більшістю європейських держав. Тому робота в Японії — мрія багатьох іноземців, навіть попри те, що отримати роботу в цій країні їм напрочуд складно. 


Переваги і недоліки працевлаштування в Японії

Одним з найбільш очевидних плюсів роботи в Японії є високий рівень оплати праці незалежно від обраної вакансії. Понад тим роботодавець надає: 

Страхування життя, робоче та медичне страхування. 

Обов'язкові відрахування до пенсійного фонду.

Гарантовані премії 2-3 рази на рік, в залежності від прибутку компанії.

Оплата транспорту до робочого місця та додому.

 Зазвичай роботодавець також бере на себе оплату житла своїх співробітників. І робить усе можливе, аби колектив компанії був згуртований.

Хоча у працевлаштування в Японії є вагомі переваги, слід знати про не менш вагомі недоліки: 

Офіційний та фактичний рівень заробітної платні може суттєво відрізнятися. Адже з офіційної частини окладу вираховують податок на прибуток (від 10 до 20%), а також щомісячні внески до пенсійного та страхового фондів.

Неоплачувані понаднормові роботи та інтенсивний графік тут варіант норми. Японці не вбачають проблеми у тому, щоби затриматись на годину або мати лише 30 хвилин обіду при 12-годинному робочому дні. 

Мала кількість вихідних та відпустка, що налічує до 14 днів на рік, більшість з яких припадає на державні свята. 

Гендерна нерівність. Всупереч закону “Про гендерну рівність на ринку праці” 1985 та більш свіжого закону “Про просування жінок на робочих місцях” 2016 року, в Японії досі існує иппон секу – пожиттєвий найм жінок без можливості розвитку або підвищення за трудовий стаж. На додачу різниця між зарплатою у чоловіків та жінок складає 25%. 




Вимоги до іноземного специалиста

Рівень безробіття в Японії складає лише 3%. Тобто нестачі робочих рук в країні немає. І знайти вакансію мрії іноземцям напрочуд складно: їх не приймають на низькокваліфіковані спеціальності (виключення становлять робітники, що приїхали за спеціальними програмами) і виставляють високі вимоги. До прикладу:

Знання японської та англійської мови на розмовному рівні;

Наявність вищої професійної освіти не нижче ступеню бакалавра;

Наявність релевантного досвіду роботи;

Відсутність захворювань, інвалідності або психічних відхилень;

Наявність робочої візи та дозволу на роботу;

Перевагу надають молодим (до 40 років) чоловікам, які мають освіту в сфері юриспруденції, медицини або суднобудування. А також викладачам гуманітарних наук (особливо англійської мови). 

Майте на увазі: знайти роботу та укласти договір з працедавцем дистанційно — задача складна. Японські підприємці надають перевагу співбесіді в режимі офлайн. При цьому отримати робочу візу без запрошення зазвичай проблемно, адже роботодавець виступає гарантом за іммігранта перед державою. 


Робоча віза в Японію

Японці вкрай прискіпливо ставляться до усіх моментів, пов'язаних з документами. Тому для отримання візи іммігранту доведеться розібратися в усіх тонкощах та зібрати солідний пакет паперів. Іноді на збір документів може піти близько півроку. Ситуація ускладнюється через строк дії деяких довідок (до 3-х місяців) та необхідність подати весь пакет паперів в консульство за 1 місяць до закінчення їх придатності. 

Наразі в Японії існує 18 типів сфери діяльності, за якими відкривають трудову візу. Ось деякі з них:
Highly skilled professional Visa типу A, B, C. Відбір кандидатів проводять з іноземців, що мають солідний досвід та хорошу освіту згідно системи оцінювання для HSFP. 
Professor Visa. Підходить для викладачів вишів. А для вчителів молодшої, середньої або старшої передбачена Instructor Visa.
Artist Visa. Віза для представників творчої сфери: художники, скульптори, фотографи, композитори. Не плутати із Entertainer Visa, яка призначена для танцюристів, музикантів, акторів та моделей.
Medical services Visa передбачена для лікарів високої кваліфікації  — хірургів, стоматологів, онкологів. А також для медичних сестер та фармацевтів. Молодший медичний персонал — доглядальниці, молодші медсестри, санітари тощо мають подавати на Nursing care Visa. А для інтернів та стажерів розроблена Technical intern training Visa.
Engineer/Specialist in humanities/International services Visa створена для спеціалістів з IT сфери та маркетингу. А також — для копірайтерів, дизайнерів, викладачів іноземної мови та перекладачів.  
Researcher Visa націлена на розвиток науково-дослідницьких інститутів. Зокрема в сфері медицини, екології, переробки та робототехніки. 
Legal/Accounting services Visa для працівників бухгалтерії та юриспруденції вимагає обов'язкову сертифікацію.
Specified skilled worker Visa. Цей напрямок було відкрито в 2019 році аби вирішити проблему нестачі кадрів в окремих сферах промисловості — суднобудування, обслуговування автомобілів, електроніка. А також в царині громадського харчування і готельного бізнесу. Варто зазначити, що для висококваліфікованих спеціалістів з означеним профілем, а також зі сфери мореплавства та авіації, передбачена Skilled labor Visa.
Окрім зазначених вище віз, окремі типи цих документів є для співробітників преси, легіонерів з офісів іноземних компаній, релігійних діячів і дослідників культури та мови Японії.